
30 серпня ми можемо традиційно подякувати людям, які працюють під землею, ветеранам шахтарської праці та родинам, життя яких багато років пов’язане з вугільною галуззю.
І ця вдячність важлива.
Але зараз, окрім вдячності, є ще дещо важливе. Це усвідомлення вугільними громадами власної ідентичності та сильного фундаменту, який заклали відважні та сильні духом шахтарі.

Саме ці якості багато років формували не лише професію, а й громади навколо неї. Шахтарська праця завжди трималася на довірі, взаємній відповідальності та розумінні, що результат залежить не від однієї людини, а від злагодженої роботи багатьох.
І, можливо, саме цей досвід сьогодні особливо важливий для Троїцької, Вербківської та Миколаївської громад які оновлюють власні Статути.
Бо громада — це також про вміння діяти разом: домовлятися, чути одне одного, брати відповідальність не лише за власний дім чи родину, а й за місце, у якому живеш. Саме з цього починається місцеве самоврядування — не з будівлі сільської ради і не з рішень депутатів, а з усвідомлення жителями, що вони мають право і можливість впливати на те, якою буде їхня громада.
Сьогодні перед вугільними громадами Дніпропетровщини стоять інші виклики, ніж перед поколіннями їхніх батьків і дідусів. Змінюється економіка, з’являються нові можливості для розвитку, молодь інакше бачить своє майбутнє, громадам доводиться шукати відповіді на питання про робочі місця, освіту, молодіжні простори, місцеві послуги та розумне використання ресурсів.
Але принцип залишається тим самим: важливі зміни неможливо здійснити поодинці.
І для цього потрібні зрозумілі правила.
Статут громади часто сприймають як складний юридичний документ. Насправді його найважливіша частина стосується дуже простих речей: як жителям винести власну ініціативу на розгляд місцевої ради? Як жителям ініціювати обговорення важливого для громади питання та долучитися до консультацій чи громадських слухань?Як бути почутими жителям різних сіл громади? Як місцева влада має звітувати перед людьми?
І в цьому є дуже природне продовження шахтарської ідентичності цих територій. Шахтарська галузь і сьогодні залишається частиною життя цих громад, а сформовані протягом багатьох років професійний досвід, традиції та зв’язки між людьми є важливим ресурсом для їхнього подальшого розвитку. І водночас постає питання: що робити з цим надбанням далі?
Саме тому сьогодні важливо не лише зберігати шахтарську ідентичність та накопичений громадами досвід а й перетворювати її на здатність громади об’єднуватися та діяти разом.
Тож, у День шахтаря ми щиро дякуємо тим, хто своєю працею закладав міцний фундамент. Нехай ваша мужність і стійкість і надалі будуть прикладом для наслідування, а в родинах завжди панують мир, затишок і достаток.
Матеріал підготовлено ГО «НОВА Енергія» в рамках проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті», який реалізується ГО «НОВА Енергія» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».