Статут можна підготувати в робочій групі, винести на обговорення, провести слухання, затвердити рішенням ради — і формально виконати всі необхідні кроки. Але питання в іншому: чи зрозуміють жителі, навіщо цей документ їм потрібен, і чи матимуть вони реальну можливість вплинути на його зміст?

В Україні статути територіальних громад тривалий час не були обов’язковими, тому багато громад або взагалі не мали таких документів, або ухвалювали їх у попередні хвилі реформ місцевого самоврядування — зокрема у 2017–2018 та 2020–2021 роках. Частина цих статутів сьогодні вже не відповідає новим законодавчим вимогам та сучасним підходам до громадської участі. Водночас після змін до законодавства у сфері народовладдя на місцевому рівні громади мають забезпечити наявність оновлених статутів до 1 січня 2027 року.

Сучасний статут територіальної громади — це комплексний локальний нормативний акт, який визначає принципи відкритості та підзвітності органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також процедури взаємодії влади з жителями, організаціями, органами самоорганізації населення, бізнесом та іншими територіальними громадами. Саме у статуті закріплюються механізми громадської участі — громадські слухання, місцеві ініціативи, публічні консультації, загальні збори, електронні інструменти участі та інші процедури, через які жителі можуть впливати на рішення громади та брати участь у її розвитку.

Сьогодні громади вже мають практичний орієнтир для підготовки таких документів — зокрема Методичні рекомендації з розробки Статуту територіальної громади, розроблені Міністерством розвитку громад та територій України, а також методичні напрацювання профільних асоціацій та експертних організацій. Водночас експерти наголошують, що модельні документи важливо не просто формально адаптувати під громаду, а змістовно опрацьовувати із залученням жителів, щоб закладені у статуті процедури та механізми дійсно працювали на практиці й відповідали потребам конкретної громади. 

Щоб допомогти робочим групам ефективно організувати процес залучення жителів до розробки та затвердження Статутів громад, експертка з комунікацій ГО «НОВА Енергія» Лілія Зінченко провела практичні інтенсиви у межах проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті».

Головна мета – разом із робочими групами розробити комунікаційні плани підготовки та ухвалення Статутів, щоб передбачити ризики, пов’язані з низьким залученням жителів, і навчитися комунікувати мовою основних аудиторій кожної громади. 

«Комунікація неможлива без інформування, але інформування може легко існувати без комунікації. Щоб вас не лише слухали, а й розуміли, важливо переходити від сухого інформування до партисипативної комунікації», — зазначила експертка Лілія Зінченко на початку тренінгу.

Якщо люди вперше чують про Статут тоді, коли проєкт документа вже майже готовий, вони не відчувають себе учасниками процесу. Вони бачать лише фінальну процедуру. А процедура без зрозумілої комунікації дуже швидко перетворюється на формальність.

Тому робоча група працювала не над тим, як «гарно розповісти про Статут», а над тим, як побудувати маршрут залучення: кого потрібно почути, що саме пояснити, через які канали говорити, хто за це відповідає і як фіксувати зворотний зв’язок.

Фраза «жителі громади» зручна для документів, але майже непридатна для комунікації. У реальному житті це різні групи людей із різними інтересами, рівнем довіри, доступом до інформації та мотивацією долучатися.

Для підприємця Статут може бути важливим як інструмент зрозумілих правил взаємодії з місцевою владою. Для молоді – як можливість реалізовувати власні запити. Для старших людей – як гарантія зрозумілих механізмів участі, доступу до інформації й врахування потреб старостатів.

Саме тому під час тренінгу учасники працювали з картуванням аудиторій: визначали ключові групи, оцінювали їхній інтерес до Статуту, вплив на процес, поточний рівень залучення та можливу стратегію взаємодії.

Практична рекомендація: перед тим як писати перший допис або оголошення, варто скласти коротку карту аудиторій. Не загальну, а робочу: хто саме має бути залучений, чому їм це може бути важливо, де вони отримують інформацію і що може завадити їм долучитися.

Часта помилка, яку команда ГО «НОВА Енергія» спостерігає в комунікації громад, – пояснювати Статут мовою документа, а не мовою реальних інтересів.

«Статут громади – це основний нормативно-правовий акт територіальної громади». Формально правильно. Комунікаційно – ні.

Така комунікація не пояснює людині, навіщо їй витрачати час, приходити на зустріч, відповідати на опитування чи подавати пропозиції. Люди включаються не тому, що документ «важливий», а тому, що бачать зв’язок між документом і власним життям.

Тому під час тренінгу робоча група працювала з меседж-боксом: визначала проблему або напругу аудиторії, пояснювала, як Статут може це вирішити, формулювала вигоду і заклик до дії.

Наприклад, підприємцю не потрібно пояснювати Статут як «основний документ громади». Йому важливо почути інше: якщо бізнес не бере участі в обговоренні правил, ці правила формуються без урахування його досвіду. Через Статут можна закріпити зрозумілі механізми консультацій, подання пропозицій, участі у важливих рішеннях і взаємодії з місцевою владою. Тобто повідомлення має бути не «долучайтеся до обговорення», а «долучіться, щоб правила взаємодії влади й бізнесу не були написані без вас».

Окремо під час тренінгу говорили про ризики, які виникають, коли комунікацію не планують: низьку явку на слухання, пасивний спротив, дезінформацію, конфлікт очікувань і символічну участь. Усі ці ризики мають спільну першопричину – інформаційний вакуум.

Головний висновок учасників тренінгу дуже простий: залучення не виникає саме по собі. Його потрібно спланувати. Людей потрібно не просто запросити, а пояснити їм, чому їхня участь має значення, де саме вони можуть вплинути і що буде далі з їх пропозиціями.

Ефективна комунікація – це завжди двосторонній процес, обмін думками та емоціями, які в результаті і будують довіру. Саме так пройшли окремі комунікаційні сесії для робочих груп Троїцької, Вербківської та Миколаївської громад. 

Матеріал підготовлено ГО НОВА Енергія в рамках проєкту «Статути вугільних громад Дніпропетровщини: від формальності до співучасті» який реалізується ГО НОВА Енергія за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».  Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».