Позначка: Відродження

Незважаючи на постійні обстріли, прифронтові громади Сумщини продовжують жити, працювати та планувати відновлення. Команда ГО «НОВА Енергія» також не зупинила роботу в цьому регіоні, адже в часи, коли держава не може забезпечити повноцінне відновлення прифронтових територій через високі ризики та недостатні ресурси, саме громадський сектор має підтримувати співвідповідальне відновлення таких громад. 

Зокрема,  в рамках проєкту “Підтримка механізмів співвідповідального відновлення Краснопільської громади Сумської області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, Краснопільська громада отримала допомогу в частковому забезпеченні базових потреб місцевих мешканців та експертний супровід у підготовці проєктів відновлення. Саме з такою метою представники команди ГО “НОВА Енергія” відвідали Самотоївський ліцей 31 липня 2024 року. 

Під час візиту керівниця проєкту Наталія Перетятько змогла на прикладі проекту з облаштування соціально-ресурсної кімнати надати представникам Самотоївського старостинського округу необхідні знання та навички щодо написання грантових проєктів. Такий фокус для проєкту відновлення громада обрала недарма, адже облаштування вище названої кімнати передбачено в укритті одного з навчальних закладів.  Варто відзначити, що воркшоп, присвячений розробці проєктів розвитку, був проведений саме в цьому укритті, тому присутні на заході охоче працювали над формуванням ідей адаптації громади до сучасних безпекових, економічних та соціальних викликів. 

Під час цього заходу було визначено додаткові функції приміщень в укритті, які можуть бути корисними й після завершення війни, зокрема: 

1. Психолого-педагогічний супровід: Кімната забезпечить простір для здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, проведення корекційно-розвиткових занять щодо підвищення емоційно-вольової та когнітивної сфер.
2. Підвищення стресостійкості: Тут проводитимуться тренінгові заняття для учнів, батьків та вчителів, спрямовані на підвищення стресостійкості та життєстійкості.
3. Консультації для вразливих верств населення: Кімната слугуватиме місцем для індивідуальних та групових консультацій, надання необхідної підтримки вразливим верствам населення.
4. Прийом пацієнтів під час тривоги: Оскільки Самотоївська амбулаторія не має власного бомбосховища, кімната буде використовуватися для прийому пацієнтів під час тривог, оскільки амбулаторія знаходиться на відстані лише 60 метрів.
5. Підтримка евакуйованих осіб: Кімната стане місцем для ресурсної та медичної підтримки осіб, які перетнули кордон у пункті перепустки Покровка-Колотіловка з окупованих територій РФ та перебувають в пригніченому психологічному і поганому фізичному станах, потребуючи негайної допомоги. Самотоївка знаходиться на шляху евакуації від пункту перепустки Покровка-Колотіловка до фільтраційного центру у м.Суми.
6. Підтримка внутрішньо переміщених осіб: Кімната буде забезпечувати безпечне середовище для 30 внутрішньо переміщених осіб, надаючи їм психологічну підтримку та допомогу в адаптації до нових умов життя.

Офлайн заходи завжди є кращим шляхом для згуртування громади та формування спільних планів та ідей. Після них часто залишається бажання працювати далі та розвиватися. Так сталось й після проведеного воркшопу, адже освітяни Самотоївського старостинського округу вирішили не зупинятись на написаному та виграному гранті на облаштування соціально-ресурсної кімнати,  а рухатись далі – взяти участь у грантовому конкурсі зі створення центрів спільнототворення Community reBuilding.

Тож команда ГО «НОВА Енергія» разом з місцевими активістами продовжує працювати на благо громади та готувати новий проєкт для єднання та взаємодопомоги Самотоївців. Важливо, що навіть у таких складних умовах ніхто зі сторін не втрачає віри в краще майбутнє та робить все можливе, щоб це майбутнє настало якнайшвидше.

Додатково варто відзначити, що проєкт “Підтримка механізмів співвідповідального відновлення Краснопільської громади Сумської області” є більш широкою ініціативою з відновлення та розвитку Краснопільської громади. Такі проєкти мають велике значення не лише для вирішення нагальних потреб громад, але й для формування довгострокових стратегій розвитку та підвищення стійкості регіону.

Важливим аспектом роботи ГО «НОВА Енергія» є не лише надання безпосередньої допомоги, але й навчання місцевих активістів та представників громади навичкам проєктного менеджменту, фандрейзингу та стратегічного планування. Це дозволяє створювати стійкі механізми розвитку, які працюватимуть і після завершення активної фази підтримки з боку громадських організацій.

Загалом, досвід Самотоївського ліцею та всієї Краснопільської громади демонструє, що навіть в умовах постійної загрози, можливо не лише виживати, але й планувати майбутнє, розвиватися та створювати нові можливості для місцевих жителів. Це є потужним прикладом стійкості та незламності українського народу перед викликами війни.

Реалізація проекту допоможе сформувати зрозумілі широкому загалу підходи до корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності з одного боку й продемонструє важливість конструктивного обґрунтованого діалогу з іншого.

Окремою перевагою для досягнення поставлених цілей і задач проекту є залучення на всіх етапах представників трьох сторін – влади, громадськості та бізнесу (видобувних компаній), що дозволить приймати рішення шляхом знаходження консенсусу, сприятиме налагодженню відкритого діалогу та підвищить загальну зацікавленість до розв`язання проблеми спільними зусиллями.

Мета проекту

Метою проекту є популяризація кращих демократичних практик впровадження та визначення пріоритетів програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності (КСЕВ) на території яких здійснюється видобуток вуглеводнів, з урахуванням додаткових надходжень (та їх втрат) до місцевих бюджетів у вигляді відсотку рентної плати.

Завдання проекту: 

• Залучення видобувних компаній регіону до діалогу та участі у розвитку видобувних громад з урахуванням недоотримання частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів.
• Формування  підходу до рамкового визначення об’єму коштів соціального партнерства для розвитку громади та захисту навколишнього середовища
• Популяризація кращих практик відповідального надрокористування та партнерства з громадами у видобувному секторі.
• Зниження рівня конфлікту навколо газовидобутку в Харківській області.

Цільова аудиторія проекту

Цільова аудиторія проекту включає експертів з формування енергетичної політики, депутатів ВРУ, членів багатосторонньої групи і\з впровадження ІПВГ в Україні та керівництво видобувних компаній.

Щороку на території області виникає 5-7 осередків конфлікту, що динамічно розвиваються. Наразі, за результатами ОВД напружена ситуація з новим бурінням на територіях в Бабаівській, Мереф’янській, Хорошівській та інших громадах Харківського району, на прикладі яких і буде сфокусовано увагу проекту.

Актуальність реалізації проекту обумовлена:

В останні роки можна помітити тривожну тенденцію, коли під виглядом стимулювання галузі та залучення інвестицій створюються штучні умови для надприбутків приватних компаній та виведення коштів ще до моменту їхнього надходження до державного бюджету, що нещадно руйнує економіку та погіршує екологічну й соціально-економічну ситуацію в регіонах видобутку. Так, звіти ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей) показують динаміку ставки рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу з глибин до 5 км та глибше у 2014-2015 роках становила 28-55% та 15-28%; в 2016 році 29% та 14%, але становила 70% (до 31 березня 2016 р.) та 50% для газу реалізованого для потреб населення;  в 2017 році було урівняно ставки ренти для потреб населення та зафіксовано на рівні 29% та 14%; з 2018 року починають діяти стимулюючі ставки ренти для нових свердловин 12% та 6% відповідно, а для Угод про розподіл продукції (УРП) ставка ренти взагалі фіксується на рівні 1,25%. В той час як до 2017 року для  УРП вона визначалася самою угодою, але на рівні не нижче діючої в країні. Тобто основний податок за надрокористування знизився майже у 5 разів.

Такі законодавчі ініціативи призводять до ескалації конфлікту між видобувними компаніями та громадами, обурення пересічних мешканців та руйнують спроби забезпечення енергетичної незалежності України. В намаганнях залучити інвесторів, наразі зовсім забули про місцеве населення, обурення якого переростає у конфлікти через відсутність комунікації та нерозуміння економіку процесу.

Реалізація проекту допоможе сформувати зрозумілі широкому загалу підходи до корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності з одного боку й продемонструє важливість конструктивного обґрунтованого діалогу з іншого.

Окремою перевагою для досягнення поставлених цілей і задач проекту є залучення на всіх етапах представників трьох сторін – влади, громадськості та бізнесу (видобувних компаній), що дозволить приймати рішення шляхом знаходження консенсусу, сприятиме налагодженню відкритого діалогу та підвищить загальну зацікавленість до розв`язання проблеми спільними зусиллями.

Мета проекту

Метою проекту є популяризація кращих демократичних практик впровадження та визначення пріоритетів програм корпоративно-соціальної та екологічної відповідальності (КСЕВ) на території яких здійснюється видобуток вуглеводнів, з урахуванням додаткових надходжень (та їх втрат) до місцевих бюджетів у вигляді відсотку рентної плати.

Цільова аудиторія проекту

Цільова аудиторія проекту включає ініціативні групи, громадські організації, представники ОМС (селищних, сільських рад та ОТГ) громад на території яких ведеться видобуток вуглеводнів та керівництво видобувних компаній.

Актуальність проекту

В останні роки можна помітити тривожну тенденцію, коли під виглядом стимулювання галузі та залучення інвестицій створюються штучні умови для надприбутків компаній та виведення коштів ще до моменту їхнього надходження до державного бюджету, що нещадно руйнує економіку та погіршує екологічну й соціально-економічну ситуацію в регіонах видобутку. На при кінці 2019 року Верховна рада скасовує обов’язок проведення процедури оцінки впливу на довкілля для проектів Угод про розподіл продукції, а обласні ради позбавляє права погодження надання спеціальних дозволів, а відповідно прописувати в умовах надання вимоги щодо участі в соціально-економічному розвитку регіону та реєстрацію підприємства за місцем здійснення видобувної діяльності.

Такі законодавчі ініціативи призводять до ескалації конфлікту між видобувними компаніями та громадами, обурення пересічних мешканців , що активно підігріваються радикальними та проросійськими групами.

Відсутність прозорого, зрозуміло для громад та економічно обґрунтованого підходу до реалізації соціального партнерства громади й компанії, призводить до звинувачень в хабарництві, продажності та соціальному вимаганні, що зводить до нуля всі спроби налагодження конструктивного діалогу.

Завдання проекту:

• Залучення видобувних компаній регіону до діалогу та участі у розвитку видобувних громад з урахуванням недоотримання частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів.
• Формування  підходу до рамкового визначення обсягу коштів КСВ, внеску компаній в розвиток громади та захист навколишнього середовища.
• Популяризація кращих практик відповідального надрокористування та партнерства з громадами у видобувному секторі в Харківській області.
• Зниження рівня конфлікту навколо газовидобутку в Харківській області.
• Розробити та внести зміни в законодавство щодо справедливої рентної плати за користування надрами;
• Підвищити культури відповідального надрокористування;
• Поширення досвіду пілотних громад на інші видобувні громади та регіони.

Військова агресія росії спричинила масштабні збитки інфраструктурі України — їх розмір оцінюється у 157,2 млрд доларів США станом на початок 2024 року. Проте через систему DREAM було подано лише 7713 проєктів на загальну суму 388,34 млрд гривень, що свідчить про низьку активність громад. Однією з причин цієї низької активності може бути непрозорий процес пріоритезації проєктів.

Наразі пріоритезація проєктів залишається ручною та залежною від суб’єктивних рішень представників міністерств. Попри затвердження Постанови №903 у серпні 2024 року, яка передбачає автоматизацію оцінки проєктів на основі критеріїв із ваговими коефіцієнтами, реальний процес оцінювання залишається в руках людського фактору. Це створює серйозні ризики корупції та несправедливого розподілу фінансування.

Методика, на яку спирається Постанова, була розроблена на основі двох методик – Світового банку та Transparency International Ukraine і мала на меті забезпечити справедливий розподіл коштів на основі чітких критеріїв. В “чистому” вигляді  методики могли б дискримінувати певні проєкти, тому уряд ухвалив змішану методику, яка будується на системі критеріїв, індикаторів та вагових коефіцієнтів для якісного ранжування проєктів. Проте затверджена методика обмежує автоматизацію процесу.

Команда ГО «Нова Енергія» підготувала полісі-бріф, який містить рекомендації щодо необхідних кроків для забезпечення автоматизації процесу пріоритезації. Це дозволить підвищити рівень прозорості, зменшити ризики корупції та сприяти більш справедливому розподілу фінансування.

Детальніше про проблему та рекомендації ви можете дізнатися у короткому полісі-бріфі:

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Підтримка механізмів співвідповідальної відбудови Краснопільської громади Сумської області”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Чернігівщина продовжує долучатися до Ініціативи прозорості. Зміст ІПВГ, досягнуті в ході її імплементації результати та її перспективне значення для місцевих громад 28 квітня обговорили на круглому столі в смт. Варва.

Активну участь у дискусії взяли голова Варвинської райдержадміністрації Любов Доля, голова Громадської ради при РДА Василь Бойко, представник громадської організації «За права споживачів» Дмитро Павленко, юрист районної ради Леся Шведюк. (більше…)

У смт. Талалаївка на Чернігівщині 27 квітня 2016 року відбувся перший із трьох запланованих в області круглих столів з обговорення Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні (UAIETI) та її значення для місцевих громад.

Участь у заході взяли представники районної ради та райдержадміністрації, сільські і селищні голови, громадські активісти, представники місцевих підрозділів НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта». (більше…)

28 квітня 2016 року у Балаклійському та Зміївському районах Харківської області відбудуться круглі столи, присвячені прозорості видобування вуглеводнів на місцевому рівні та презентації процесу імплементації UAEITI — Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні.

Заходи організовує ГО «НОВА Енергія» (м. Харків) в рамках проекту «Розвиток мережі партнерських організацій з реалізації завдань Комунікаційної Стратегії ІПВГ 2015 у видобувних регіонах України», що реалізується за підтримки компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яка діє за дорученням Федерального Уряду Німеччини, та Міжнародного фонду «Відродження». (більше…)

27–28 квітня 2016 року у трьох районах Чернігівській області відбудуться круглі столи, присвячені прозорості видобування вуглеводнів на місцевому рівні та презентації процесу імплементації UAEITI — Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні.

Заходи організовує ГО «НОВА Енергія» (м. Харків) за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА в рамках проекту «Розвиток мережі партнерських організацій з реалізації завдань Комунікаційної Стратегії ІПВГ 2015 у видобувних регіонах України», що реалізується за підтримки компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яка діє за дорученням Федерального Уряду Німеччини, та Міжнародного фонду «Відродження». (більше…)

10 березня 2016 року на базі ХНЕУ імені Семена Кузнеця відбувся круглий стіл «Видобувна галузь Харківщини: економічний розвиток чи занепад для громад». Захід організовано ГО «НОВА Енергія» в рамках проекту “Розвиток мережі партнерських організацій з реалізації завдань Комунікаційної Стратегії ІПВГ (Ініціативи прозорості видобувних галузей, англ. EITI) 2015 у видобувних регіонах України” за фінансової підтримки Німецького товариства інтернаціональної співпраці (GIZ) та Міжнародного фонду «Відродження».

Основною метою круглого столу було інформування представників громадськості, влади та видобувних компаній Харківської області про ІПВГ, стан реалізації Ініціативи в Україні, основні переваги, які може отримати кожна зі сторін від її впровадження. (більше…)