Позначка: Прозорість

Навесні 2022 року навчальні корпуси Маловисторопського фахового коледжу імені П.С. Рибалка опинилися під контролем російських військових. За вісім днів окупації приміщення втратили своє призначення: замість аудиторій — склади, замість лабораторій — казарми. Після відступу ворога коледж опинився у вщент понівеченому стані: вибиті вікна, знищене обладнання, пошкоджений дах, внутрішні перегородки та система опалення. “Контрольним” ударом стали мінометні обстріли, що пошкодили територію закладу.

Формально, коледж зазнав “слабкого пошкодження”, однак реальність виявилася складнішою. Загальна сума, яку вже витратили на відновлення сягнула понад 16 мільйонів гривень. Держава оперативно відреагувала — вже у квітні 2022 року було виділено фінансування з резервного фонду держбюджету. Протягом кількох місяців здійснили заміну 289 вікон, понад 200 квадратних метрів дверей, відремонтували фасади і дах. Роботи виконали вчасно, без порушень та без сумнівів у прозорості використання коштів.

Але в цьому місці історія не закінчується. Адже відновлення тут було не про “краще, ніж було”. І навіть не про “так, як було”. Воно було — мінімально достатнє, для забезпечення базової експлуатації.

Проєктно-кошторисна документація не передбачала ані енергоефективності, ані безбар’єрності. Нові вікна — класу С (вікна, до яких не пред’являються специфічні технічні вимоги щодо товщини та якості профілю, зазвичай встановлюють у складських, виробничих приміщеннях та використовують як тимчасові системи). Системи регулювання тепла — відсутні. Сонячні панелі, теплові насоси, теплоізоляція — все це залишилося поза увагою. Опалення, як ключовий елемент функціонування закладу, досі не відновлене; ба більше, наявні технічні умови унеможливлюють впровадження інклюзивних рішень без комплексного ремонту системи опалення на всіх поверхах.

І саме в цій точці стається те, заради чого варто розповідати цю історію. Бо поки проєкти переходили в архіви, а урядові пріоритети змінювалися, мешканці Малогo Висторопу взяли відповідальність на себе.

Восени 2023 року за ініціативи працівників коледжу та активістів села був створений благодійний фонд “Відродження”. Його перше досягнення — збір коштів на проектно-кошторисну документацію для ремонту системи опалення. Документ вартістю, що здається дрібницею в порівнянні з мільйонами на ремонт, є першим кроком до отримання фінансування на відновлення системи опалення.

Сьогодні Проєкт з капітального ремонту системи опалення учбового корпусу зареєстровано на платформі DREAM — державному ресурсі для прозорого управління відбудовою. 

Громада виконала свою частину роботи: провела збори, підготувала документацію, подала заявку. Але наступне слово — за державою та донорами. Адже сума, необхідна для реалізації цього проєкту, — понад 10 мільйонів гривень. Це вартість, з якою заклад самотужки не впорається.

Маловисторопський кейс — це приклад не завершеного успіху, а процесу. Це історія не про те, як громада вусе подолала, а про те, як вона не відступає. Про те, як люди, не маючи повноважень чи бюджетів, взяли на себе частину відповідальності за стратегічне майбутнє освітнього закладу.

Однак така ситуація – це симптом більшої проблеми. Більшість програм фінансування не враховують повного циклу відновлення: від перших робіт до приведення будівель у відповідність до сучасних стандартів. Принципи енергоефективності та безбар’єрності звучать красиво у стратегіях, але часто не потрапляють у фінансування першої хвилі. Як наслідок — заклади повертаються до роботи, але не стають кращими. І громади залишаються з недоробленими рішеннями, які складно інтегрувати в довгострокову візію розвитку.

Сьогодні Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка не лише працює, а й бореться за те, щоб стати сучасним, енергоефективним та доступним для всіх. Його відновлення — ще незавершене. Але вже тепер — це приклад того, як локальна ініціатива, помножена на довіру, здатна рухати країну вперед.

Поки громади тримаються на ентузіазмі, рішучості та солідарності, в України є майбутнє.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”. 

У центрі Лебедина, невеликого міста на Сумщині, розташована стара будівля з колонами, що пам’ятає ще довоєнну тишу. Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М.І. Ситенка — не просто освітній заклад, а частина міського ландшафту, символ знання і стабільності. Навіть під час війни тут не припиняли готувати майбутніх медиків.

Навесні 2022 року війна дісталася й сюди — уламки від обстрілу вибили вікна в коледжі, пошкодили фасад. Пощастило, що лише це. Без жертв, без знищення будівлі. Тоді, у липні, в рамках термінового розподілу коштів на відновлення освітньої інфраструктури з резервного фонду держбюджету, заклад потрапив у список тих, кому виділили фінансування. Здавалося б — вчасно, правильно, заради добра.

За лічені тижні було підписано договір, підрядник взявся до роботи, і вже у вересні 2022 року будівля мала нові вікна. На папері — історія оперативного реагування та швидкого завершення. Але якщо вдивитися уважніше, помітно зовсім іншу історію — історію змарнованої нагоди зробити більше.

Понад пів мільйона гривень — саме стільки було заплановано на ремонт. Але у підсумку виплатили на 73 тисячі менше. Пояснення логічне: насправді вікон було менше, ніж очікувалося. Кошти, які могли залишитись у стінах коледжу, пішли в інше місце. Можливо, на інший заклад. Але точно не на покращення саме цього об’єкта, який мав шанс стати прикладом розумної реконструкції. Не просто латанням, а модернізацією.

Можна було поставити крапку — закрити об’єкт, відзвітувати про виконання і перейти до наступного. Але коли держава вже виділила конкретну суму на конкретний коледж, логічно було б використати її сповна і з користю саме для цього закладу. Не просто “зекономити”, а доінвестувати — у доступність, енергоефективність, комфорт. Бо саме в цьому й полягає принцип розумної реконструкції: якщо вже будуємо — то краще, ніж було. Тим паче, що навіть у межах залишку — 73 тисяч гривень — можна було зробити важливі кроки:

• Тактильні наліпки й шрифти Брайля — для людей з порушенням зору. Їх в коледжі досі немає.
• Систему навігації для маломобільних осіб — пандус є, але далі першого поверху кріслом колісним не пройти. Навіть просте маркування доступних зон могло б покращити ситуацію.
• Енергоаудит і сертифікат — зараз будівля його не має. Без нього важко говорити про планування енергоефективних рішень у майбутньому.
• Утеплення стиків або дверей — хоч не глобальна термосанація, але точкові втрати тепла могли б бути мінімізовані.
• Придбання та встановлення хоча б одного сонячного колектора для ГВП — з урахуванням невеликого обсягу споживання, це було б цікаве рішення.

Натомість — усе за шаблоном. Типові ПВХ-вікна з класом енергоефективності “С” (по суті — базовий рівень), без жодної доданої вартості. Архітектурний статус будівлі не став на заваді демонтажу старих конструкцій, але раптом “завадив” впровадженню сучасних рішень.

Цей кейс — не про корупцію, не про недбалість. Він про системну інерцію: коли головне — “закрити об’єкт”, а не подумати, яку користь це дасть через рік, три, п’ять. Коли “перерозподілити залишки” виглядає логічніше, ніж “доінвестувати у якість”.

На жаль, така історія типова для об’єктів відновлення 2022 року. Тоді всі кинулись рятувати пошкоджене. І це було виправдано. Але разом із цим виник синдром — “аби встигнути”, “аби відзвітувати”, “аби закрити питання”. Без бачення, без амбіції, без довгострокового плану.

Навіть розробка Плану відновлення громади тоді ще тільки починалась, і формального затвердження так і не отримала. Рішення ухвалювались у закритих кабінетах, громадськість — не питали. Зараз це вже виглядає архаїчно, навіть небезпечно: без обговорення, без конкуренції ідей, без прозорості відновлення ризикує повторити всі помилки “доєвропейської” України.

То чому ця історія важлива?

Бо вона — про момент, коли можна було підняти планку. Зробити не просто “як було”, а хоч на півкроку краще. Але не зробили.

Коледж і далі працює. Він не аварійний. Але кожного дня, коли студенти заходять у хол, вони не бачать нічого нового. Нічого, що показує: “Ця країна стала іншою. Ми тепер будуємо інакше”.

А могли б.

І ось це “могли б” — головний біль української відбудови.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

Відновлення громад — це не лише про ремонт зруйнованих будівель. Це про те, чи зможе громада створити комфортне та інклюзивне середовище, де кожен мешканець знайде своє місце та можливості для розвитку. У наших реаліях відбудова — це ще й відповідальне ставлення до використання ресурсів, адже прозорість і ефективність у цьому процесі визначають не лише якість життя сьогодні, а й перспективи громади на майбутнє. Саме тому 03 квітня 2025 року команда ГО «НОВА Енергія» разом із представниками Лебединської міської ради та балансоутримувачами об’єктів соціальної інфраструктури провела робочу зустріч у Лебединській міській раді, яку продовжила  у форматі екскурсії. Мета — на власні очі побачити будівлі, які були зруйновані у 2022 році, проаналізувати виклики їхньої відбудови та деталізувати методологію моніторингу.

Під час екскурсії учасники відвідали один об’єкт в м. Лебедин та чотири  важливих об’єкти громади у віддаленому селі Лебединської територіальної громади, а саме:

• Три багатоквартирні житлові будинки у селі Малий Вистороп;
• Відокремлений структурний підрозділ “Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету”
• Лебединський заклад загальної середньої освіти №1 м. Лебедин

Сьогоднішня реальність в Україні — це не лише відбудова, а й постійний інформаційний виклик. Через безпекову ситуацію та накопичену втому від війни суспільство реагує на будь-які новини про відновлення по-різному. Під час зустрічі ця тема стала одним із важливих аспектів обговорення.

Учасники дійшли висновку, що балансоутримувачі та представники місцевої влади часто опиняються між двома позиціями:
1️.  Ті, хто відкритий до діалогу, розуміють, що довіра громади будується через прозорість. Вони готові надавати інформацію, звітувати про витрати й пояснювати свої рішення.
2️.  Ті, хто боїться публічності, переконані, що будь-які дані, навіть якщо роботи виконані якісно, будуть розкритиковані, адже суспільство потребує емоційного виходу після років війни.

Щоб уникнути інформаційного вакууму та зробити процес моніторингу максимально точним, під час зустрічі обговорили, як ефективно налагодити комунікацію не лише з громадою, а й безпосередньо з балансоутримувачами. Вони володіють ключовою інформацією про стан об’єктів, хід відновлювальних робіт і використання коштів. Команда «НОВА Енергія» застосовуватиме класичні інструменти збору даних — інформаційні запити, аналіз відкритих джерел та офіційної документації. Водночас можливість отримати інформацію з перших вуст значно прискорює процес та допомагає уникнути прогалин у даних. Саме тому під час зустрічі визначили відповідальних за взаємодію, узгодили ключові канали обміну інформацією та обговорили, які саме дані важливо отримати для якісного моніторингу.

Результати зустрічі стали важливим етапом у деталізації методології моніторингу. Наступний крок — продовження збору детальних даних для паспортів об’єктів, аналіз проєктної документації та оцінка ефективності використання коштів. Завдяки громадському контролю процес відбудови в Лебединській громаді стане зрозумілішим для мешканців, а влада отримає чіткі рекомендації щодо покращення комунікації та підзвітності.

Слідкуйте за оновленнями! ГО «НОВА Енергія» публікуватиме інформацію про хід моніторингу, а також ділитиметься історіями мешканців, які вже зараз беруть активну участь у відбудові громади.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

18 березня відбувся круглий стіл “Моніторинг відбудови: механізм оцінки відновлення Лебединської громади”. Під час заходу активні мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори мали змогу не лише ознайомитись із проєктом “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, а й об’єднати свої зусилля, визначити шляхи співпраці у реалізації проєкту задля прозорої відбудови громади.

З початку повномасштабного вторгнення понад 300 об’єктів інфраструктури Лебединської громади, що на Сумщині, було зруйновано або пошкоджено. Відновити усі пошкоджені об’єкти самотужки громада не спроможна, тому охоче співпрацює з громадськими організаціями, бізнесом та органами державної влади. Представники Лебединської міської ради розуміють важливість прозорості у цьому процесі, тому активно долучились до круглого столу, який організувала команда ГО “НОВА Енергія”, щоб  презентувати та обговорити механізм моніторингу процесу відбудови 15 об’єктів соціальної інфраструктури  Лебединської громади вже цієї весни.

“В Україні з’явилося багато інструментів для моніторингу відновлення, серед яких ключові — DREAM та Big Recovery Portal (BRP). DREAM забезпечує прозорість на всіх етапах відбудови, публікуючи дані про пріоритизацію та реалізацію проєктів. BRP доповнює цей процес, зокрема: мінімізує корупційні ризики, допомагає планувати відновлення, створює базу для бізнесу та зміцнює довіру міжнародних партнерів. Обидві системи сприяють ефективному розподілу ресурсів і нагляду за їх використанням”, — зауважила Наталія Перетятько, менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”.

Щоб краще розуміти, як втілюватимуть проєкт у життя та яка роль усіх стейкхолдерів в його реалізації, Наталія Перетятько провела коротеньку презентацію, під час якої вона не лише розповіла про проєкт, але й пояснила, чому громадськості важливо бути залученими до моніторингу відбудови об’єктів у власній громаді. 

“Недостатня відкритість даних про фінансування та виконані роботи можуть призводити до неефективного використання коштів та навіть корупційних ризиків. Впровадження громадського моніторингу допоможе забезпечити контроль за якістю виконаних робіт та сприятиме підвищенню довіри до процесу відбудови”, — підкреслила менеджер проєктів ГО “НОВА Енергія”, Наталія Перетятько.

Сьогодні в Україні моніторинг витрат місцевих органів влади став справою багатьох організацій та ініціатив. Опитування, точкові перевірки, аналіз витрат — усе це важливі, але фрагментарні інструменти, які не дають цілісної картини. Натомість справжня прозорість і контроль за відновленням потребують системного підходу, що дозволяє зазирнути у всі етапи реалізації проєкту. Саме таким підходом стала методологія моніторингу відбудови, розроблена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Вона охоплює всі критично важливі аспекти відновлення — від планування до оцінки виконаних робіт — і дозволяє громаді, експертам та владі мати єдине бачення прозорого процесу.

“Методологія дає змогу комплексно оцінити відбудову об’єктів, починаючи з формування паспорту об’єкта й аналізу всієї супровідної документації. Вона також включає оцінку прозорості рішень: чи була громада залучена до ухвалення проєкту, чи враховувалися її потреби? Це дозволяє не лише фіксувати якість робіт, а й попереджати корупційні ризики. Ключовими етапами , які підлягають оцінюванню є планування, затвердження проєкту та його реалізація. На завершальному етапі ми аналізуємо фактичні роботи, спілкуємося з мешканцями, фіксуємо результати через фото та відео”, — розповіла Олена Кузьменко експертка проєкту ГО “НОВА Енергія”.

Представники приватного підприємства (ПП) «Суми-Южана» розповіли про роль незалежного технічного моніторингу у відбудові громад. Це приватне підприємство виконуватиме технічний аналіз якості та вартості проведених робіт, оцінюватиме дотримання стандартів безбар’єрності та енергоефективності. Співпраця з ними є важливою для забезпечення достовірності моніторингу, підвищення прозорості відбудови та посилення довіри громади до процесу реконструкції. 

Учасники круглого столу підкреслили важливість впровадження механізмів громадського моніторингу, як запоруки ефективного використання ресурсів та сталого розвитку громади. В результаті мешканці громади, балансоутримувачі об’єктів, місцева влада, експерти та незалежні аудитори засвідчили, що будуть активно долучатись до моніторингу за відбудовою об’єктів соціальної інфраструктури. 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.