Навесні 2022 року навчальні корпуси Маловисторопського фахового коледжу імені П.С. Рибалка опинилися під контролем російських військових. За вісім днів окупації приміщення втратили своє призначення: замість аудиторій — склади, замість лабораторій — казарми. Після відступу ворога коледж опинився у вщент понівеченому стані: вибиті вікна, знищене обладнання, пошкоджений дах, внутрішні перегородки та система опалення. “Контрольним” ударом стали мінометні обстріли, що пошкодили територію закладу.
Формально, коледж зазнав “слабкого пошкодження”, однак реальність виявилася складнішою. Загальна сума, яку вже витратили на відновлення сягнула понад 16 мільйонів гривень. Держава оперативно відреагувала — вже у квітні 2022 року було виділено фінансування з резервного фонду держбюджету. Протягом кількох місяців здійснили заміну 289 вікон, понад 200 квадратних метрів дверей, відремонтували фасади і дах. Роботи виконали вчасно, без порушень та без сумнівів у прозорості використання коштів.
Але в цьому місці історія не закінчується. Адже відновлення тут було не про “краще, ніж було”. І навіть не про “так, як було”. Воно було — мінімально достатнє, для забезпечення базової експлуатації.
Проєктно-кошторисна документація не передбачала ані енергоефективності, ані безбар’єрності. Нові вікна — класу С (вікна, до яких не пред’являються специфічні технічні вимоги щодо товщини та якості профілю, зазвичай встановлюють у складських, виробничих приміщеннях та використовують як тимчасові системи). Системи регулювання тепла — відсутні. Сонячні панелі, теплові насоси, теплоізоляція — все це залишилося поза увагою. Опалення, як ключовий елемент функціонування закладу, досі не відновлене; ба більше, наявні технічні умови унеможливлюють впровадження інклюзивних рішень без комплексного ремонту системи опалення на всіх поверхах.
І саме в цій точці стається те, заради чого варто розповідати цю історію. Бо поки проєкти переходили в архіви, а урядові пріоритети змінювалися, мешканці Малогo Висторопу взяли відповідальність на себе.
Восени 2023 року за ініціативи працівників коледжу та активістів села був створений благодійний фонд “Відродження”. Його перше досягнення — збір коштів на проектно-кошторисну документацію для ремонту системи опалення. Документ вартістю, що здається дрібницею в порівнянні з мільйонами на ремонт, є першим кроком до отримання фінансування на відновлення системи опалення.
Сьогодні Проєкт з капітального ремонту системи опалення учбового корпусу зареєстровано на платформі DREAM — державному ресурсі для прозорого управління відбудовою.
Громада виконала свою частину роботи: провела збори, підготувала документацію, подала заявку. Але наступне слово — за державою та донорами. Адже сума, необхідна для реалізації цього проєкту, — понад 10 мільйонів гривень. Це вартість, з якою заклад самотужки не впорається.
Маловисторопський кейс — це приклад не завершеного успіху, а процесу. Це історія не про те, як громада вусе подолала, а про те, як вона не відступає. Про те, як люди, не маючи повноважень чи бюджетів, взяли на себе частину відповідальності за стратегічне майбутнє освітнього закладу.
Однак така ситуація – це симптом більшої проблеми. Більшість програм фінансування не враховують повного циклу відновлення: від перших робіт до приведення будівель у відповідність до сучасних стандартів. Принципи енергоефективності та безбар’єрності звучать красиво у стратегіях, але часто не потрапляють у фінансування першої хвилі. Як наслідок — заклади повертаються до роботи, але не стають кращими. І громади залишаються з недоробленими рішеннями, які складно інтегрувати в довгострокову візію розвитку.
Сьогодні Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка не лише працює, а й бореться за те, щоб стати сучасним, енергоефективним та доступним для всіх. Його відновлення — ще незавершене. Але вже тепер — це приклад того, як локальна ініціатива, помножена на довіру, здатна рухати країну вперед.
Поки громади тримаються на ентузіазмі, рішучості та солідарності, в України є майбутнє.
Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.


