Позначка: громадська активність

Відновлення житла після руйнування — не лише про кошти чи підрядників. Це історія про участь, відповідальність і людську гідність. Історія трьох будинків на Ювілейній вулиці в селі Малий Вистороп — приклад того, як мешканці самі стали рушієм змін і довели: нічого для нас без нас.

Після ракетного удару 5 березня 2022 року будинки №2, №6 і №8 отримали різний рівень ушкоджень. Але ще більш різними виявилися підходи до їхнього відновлення. І ключ до цього — активність самих жителів.

Будинок №6 отримав один із найсильніших ударів. Вибуховою хвилею винесено двері, вибито вікна, зруйновано балкони, пошкоджено дах. Одна з мешканок пригадує той день: коли снаряд влучив прямо перед входом до підʼїзду, у квартирі перебувала вона та її син — людина з інвалідністю першої групи, без обох ніг. Вибухова хвиля вибила віконне скло прямо в обличчя сина, над головою іскрила люстра, дах протікав. Але вони залишились. «Ми вдома», — сказала жінка. Не тому, що не було куди піти, а тому, що не хотіли здаватися.

Тим часом, у сусідньому будинку №8 ситуація розгорталась за схожим сценарієм. Там зруйнувало дах, вентиляційні шахти, вікна, частину плит перекриття. Спершу — тиша. Ніхто не приїжджав, ніхто нічого не обіцяв. І лише завдяки наполегливості одного з мешканців процес зрушив з мертвої точки. Він домігся обстеження, написав десятки звернень — від міськради до обласної адміністрації — і, зрештою, залучив журналістів. І це спрацювало. Через кілька днів після приїзду «Суспільне Суми» почали завозити матеріали.

Водночас у будинку №2, який постраждав найменше, було замінено лише вікна. Мешканці не ініціювали облаштування  жодних додаткових зручностей: пандусів, тактильних елементів, енергоефективного обладнання. Але саме контраст між цими будинками і дозволяє глибше зрозуміти, чому деякі об’єкти отримують більше, а інші — лише необхідний мінімум.

Всі три об’єкти фінансувалися за кошти державного бюджету (Постанова КМУ №280):

• Будинок №2 — ≈120 тис грн.
• Будинки №6 і №8 — понад 3 млн грн кожен.

На жодному з об’єктів не було передбачено безбар’єрних рішень. Проте саме там, де мешканці не були осторонь, вдалося досягти максимально можливого рівня якості.

У будинку №8 ініціативу взяв на себе один із жителів. Він не просто звертався до інстанцій — він був постійно присутній, коли приїжджали робітники, перевіряв кількість вікон, стежив, щоб не забули про підвали. А от коли стало зрозуміло, що матеріали для даху не були завезені зовсім, підрядники запропонувати латати покрівлю з того, що залишилось: шматків старого заліза та інших підручних матеріалів. У будинку №6 мешканці власноруч закладали вікна плівкою, встановлювали двері з підручних матеріалів, зверталися до громади і просили врахувати потреби людей з інвалідністю. Іноді відповідь була — “немає можливості”. Тоді шукали інші шляхи.

Так у мешканців з’явилась своя неформальна дорожня карта відновлення:

1. Скласти акт обстеження пошкоджень.
2. Офіційно звернутись до ОМС, ОВА.
3. Домагатись письмових відповідей і рішень.
4. У разі ігнорування — залучати журналістів.
5. Контролювати хід робіт на місці.

Мешканці не отримували підтвердження якості вікон, не мали інформації про підрядників, доопрацьовували деякі ремонтні роботи по пошкодженнях самостійно. Але вони діяли — і це змінило результат.

Малий Вистороп, можливо, ніколи не стане символом національного масштабу. Але його Ювілейна вулиця — це мікроскоп справжньої відбудови: не формальної, а людяної. І це ще один доказ: прозорість, моніторинг витрат, включення громади — не бонус, а передумова якісного результату.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

Лебедин. Невелике місто на Сумщині. Березень 2022 року. Один із чергових обстрілів залишає по собі уламки, розбиті вікна, пошкоджені фасади — зокрема в Лебединському фаховому медичному коледжі імені професора М.І. Ситенка. А вже через кілька місяців — у серпні — будівлю частково відновлюють. Наче все добре: вікна замінили, кошти виділили, роботи провели. І тільки ті, хто уважно стежить за деталями, помічають: із початково запланованих понад пів мільйона гривень до підрядника дійшло на 73 тисячі менше.

Цифра, яка спочатку виглядає як дрібниця — менше 15% від суми — насправді відкриває цілий пласт запитань. Чи це справді економія? Якщо так, то чому ці гроші не пішли на додаткові покращення саме в цьому коледжі? І головне — чи не позначилось скорочення витрат на якості ремонту? Адже сьогодні вся філософія післявоєнного відновлення має базуватися на принципі: “будувати краще, ніж було”, а не просто латати рани.

Відповіді на ці питання шукали експерти громадської організації «НОВА Енергія», в рамках громадського моніторингу якості відновлення соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді. Звернення до відкритих джерел дало першу зачіпку: згідно з договором, ремонтні роботи мали обійтись бюджету у 572 788 гривень, але на порталі Spending.gov.ua відображено транзакції лише на 499 621 гривню. Різниця — понад 73 тисячі. Чи був перегляд договору? Чи зменшили обсяг робіт? А може, кошти просто «перекочували» в інше місце? 

Щоб розібратися, ГО «НОВА Енергія» направила офіційний запит до Департаменту освіти і науки Сумської обласної військової адміністрації — саме ця установа була замовником робіт. Відповідь виявилася чесною, проте не надто обнадійливою. Так, підтверджено: обсяг робіт скоригували, бо під час огляду виявилося, що пошкоджень менше, ніж очікувалося. Відповідно, частину робіт не проводили, частину не оплачували. Зекономлені кошти перенаправили — не на покращення об’єкта, а на інші постраждалі заклади освіти.

Тут на перший план виходить системна дилема. Відновити більше об’єктів за ті ж кошти — це благородна мета. Але коли ремонт перетворюється на “мінімально достатній”, без спроби зробити краще, ніж було, — суспільство втрачає історичний шанс. Вікна могли б бути енергоефективними, стіни — утепленими, простір — доступним. Але реальність поки що інша: швидко, як було, без зайвих питань.

Втім, аналітики «НОВА Енергія» не обмежились тільки запитом — вони отримали технічну документацію до листа й уважно вивчили характеристики встановлених вікон. За паспортами, профілі — типові ПВХ, склопакет — 4EN2plus, коефіцієнт теплопередачі — 1,1 Вт/м²К. На перший погляд, усе в межах норми. Але саме тут і криється нюанс: такі вікна не класифікуються як енергоефективні. Сучасні стандарти передбачають значно жорсткіші показники — для належної енергоефективності значення має бути ближче до 0,9 або менше. Тобто будівля не отримала жодної реальної модернізації — лише нові, але стандартні вікна.

І саме це — те, що найбільше турбує. Коли мова йде про бюджетні кошти, кожне рішення має давати максимальну довгострокову віддачу. Інакше відновлення ризикує залишити після себе нову серію проблем — вже не пов’язаних із війною, а з холодом, втратами тепла, дорогим опаленням. Виправдана економія — це добре. Але чи можна вважати виправданою відмову від покращення?

Кейс Лебединського медичного коледжу — лише перший із кількох, які досліджуються в межах моніторингової ініціативи. Запити вже направлені по інших об’єктах, надходять відповіді, формується картина того, як саме відбувається відбудова освітньої інфраструктури в громаді. У кожного об’єкта буде своя історія. Але вже зараз можна зробити висновок: між цифрами у звітах і справжніми змінами на місцях — не завжди стоїть знак рівності.

Відновлення краще, ніж було — це не лише гасло. Це стандарт, якого варто дотриматися. Навіть коли здається, що 73 тисячі — це дрібниця. Бо з таких дрібниць починається нова якість країни.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Моніторинг відбудови соціально значущих об’єктів у Лебединській громаді”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “НОВА Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.

Термін реалізації проекту: 17.07.2017 – 16.11.2017

Мета проекту: поширення обізнаності широких верств населення щодо концепції «прозорості бюджетних процесів»; формування свідомого мислення та розуміння соціального значення, відповідальності та активної участі громадян у процедурах формування та розподілу бюджетних коштів, моніторингу та громадського контролю бюджетних процесів на місцях.

Завдання проекту:

• Інформування та популяризація концепції «прозорості бюджетних процесів» серед широкого кола громадськості.
• Активізація та залучення громадян до участі у процесах моніторингу публічних фінансів та формування державного та місцевих бюджетів.
• Підвищення бюджетної грамотності громадян.

(більше…)

В червні 2020 року ВГО “Поруч” разом з партнерськими організаціями розпочала проєкт «Об’єднання та підвищення взаєморозуміння української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад Донецької, Львівської, Харківської і Херсонської областей».

Метою проєкту є підвищення рівня взаємопорозуміння і згуртованості української молоді через розвиток молодіжного підприємництва та розбудову місцевих громад; підвищення рівня підприємницького потенціалу ОТГ та регіонів у цілому, мотивація молоді до власної справи.

В рамках проєкту в чотирьох регіонах України буде проведено по 2 одноденні тренінги та дводенний бізнес-хакатон. Найактивніші учасники заходів зможуть поїхати на п’ятиденний BusinessCamp в одну з наймальовничіших місцевостей України для продовження опанування навичок підприємництва та обміну ідеями з молоддю з інших регіонів.

Учасники заходів дізнаються про основні засади підприємництва, принципи власної мотивації до підприємництва, зможуть визначити зовнішні та внутрішні (особистісні) ресурси підприємця, розробити власні бізнес-ідеї, сформувати та презентувати повноцінні бізнес-плани.

Партнерами проєкту в регіонах є Фонд «Право і демократія» (Львів), ГО «Нова Енергія» (Харків) і БО «Центр Суспільних Програм» (Херсон).

Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

______________________________________________________________________________

Довідково:

Цей проєкт є своєрідним продовженням минулорічного проєкту «Громадський супровід інтеграції студентської молоді з числа ВПО і студентів з тимчасово окупованих територій в приймаючі громади Київської, Львівської, Харківської та Херсонських областей», який реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, в рамках якого було розроблено аналітичний звіт «Молодіжна політика. Чи існує вона в регіонах?».

Проблема утилізації відходів є актуальною не тільки в Україні, а й в усьому світі. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища в кожній країні вирішується по-своєму, однак починається робота в цьому напрямку завжди із правильної організації збору та сортування відходів. Ефективність цього основоположного етапу залежить вже не від органів влади, місцевого самоврядування чи впливових корпорацій, а виключно від кожного окремо взятого жителя громади.

(більше…)

На сьогоднішній день є доволі актуальною проблема визначення правової різниці між такими інструментами залучення громадян до прийняття рішень, як громадські слухання, громадські обговорення та публічні обговорення. Доволі часто дані поняття ототожнюють між собою через недостатнє розуміння їх змісту, що призводить до неправильного оформлення відповідної документації, пов’язаної з реалізацією цих інструментів. 

 У зв’язку з цим, фахівцями ГО «НОВА Енергія» було проведено аналіз діючого законодавства в галузі застосування інструментів демократії з метою встановлення різниці між громадськими слуханнями, громадськими обговореннями та публічними обговореннями. Дана стаття допоможе вам в подальшому уникнути проблем розуміння змісту цих інструментів під час роботи з ними. 

Кожен інструмент демократії має правове підґрунтя, що надає змогу визначити його зміст та порядок роботи. У зв’язку з цим, пропонуємо звернутись до ст. 13 ЗУ «Про місцеве самоврядування», перша частина якого розкриває зміст поняття “громадське слухання” та розтлумачує права місцевих жителів.

Отже, відповідно до закону, мешканці територіальної громади мають право:

1. Зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування;
2. Порушувати найбільш актуальні й проблемні питання ОТГ та вносити пропозиції щодо їх вирішення. 

Порядок проведення громадських слухань, відповідно до ч.4  цієї ж статті, регламентується Статутом громади або Положенням до Статуту. Окрему увагу слід приділити також Постанові КМУ від 25 травня 2011 р. N 555, яка визначає порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної  документації на місцевому рівні.

Підсумовуючи все вищезазначене, можна виділити основні аспекти, що характеризують такий інструмент демократії, як громадське слухання:

• Процедуру можна проводити з усіх питань, що належать до відання місцевого самоврядування;
• Встановлення порядку їх проведення покладається на органи місцевого самоврядування.

Розглядаючи громадські обговорення як інструмент залучення громадян до прийняття рішень слід зауважити, що на сьогоднішній день поняття та порядок реалізації цього інструменту закріплено лише в постанові КМУ від 29 червня 2011 р. N 771. Згідно цієї постанови, громадське обговорення – це процедура залучення громадськості, її представників (представника) до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони   навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. 

Згідно  п.7 Постанови КМУ від 29 червня 2011 р. N 771, основними формами громадського обговорення є підготовка, подання пропозицій (зауважень) та громадські слухання. 

 Таким чином можна побачити, що це інструмент вузького профілю з чітко визначеними умовами застосування та реалізується через інші механізми участі, у даному випадку, через звернення громадян та громадські слухання. 

З поняттям “публічні обговорення”  дуже часто можна зустрітися в публікаціях ЗМІ та на офіційних сайтах органів влади. Але офіційна назва даного інструмента демократії, згідно постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996, звучить трохи по-іншому, а саме “публічні громадські обговорення”. Зазначеним нормативним актом закріплено основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. 

Згідно з п. 11, 13 Постанови, однією із форм проведення консультацій з громадськістю є публічні громадські обговорення. Останні, в свою чергу, передбачають проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю, інтернет-конференцій та відеоконференцій. Додатково у рамках публічного громадського обговорення можуть проводитися засідання громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при органах виконавчої влади.

Отже, публічні громадські обговорення відрізняються наступними ознаками:

1. Проведення та організація забезпечується органами виконавчої влади в випадках, передбачених п.7 Постанови;
2. Тематика обговорень стосуються питань формування та реалізації державної політики;
3. Законом визначено конкретні підстави та форми проведення публічних громадських обговорень;

Для більш повного розуміння змістовної різниці розглянутих нами інструментів, пропонуємо звернутись до порівняльної таблиці:

Підсумовуючи  вищезазначене можна зробити висновки, що, незважаючи на схожість в найменуванні, громадські слухання, громадські обговорення та публічні обговорення – це три зовсім різних інструменти демократії з різними підставами застосування та різним нормативним закріпленням. 

Автор: Андрій Шиян, експерт ГО “Нова Енергія”

Прагнеш привносити свій вклад в розвиток рідної об’єднаної територіальної громади? Відчуваєш в себе здібності до вигадування креативних, нестандартних проектних заявок? Чи може вмієш виділяти найбільш нагальні проблеми власної ОТГ, маєш пропозиції щодо їх вирішення, але не знаєш, де знайти гроші на фінансування?

(більше…)

Суть демократії участі полягає у залученні звичайних жителів територіальних громад до прийняття суспільно важливих питань. Правильне і системне використання інструментів демократії є одним із найбільш важливих чинників успішного розвитку як на рівні громади, так і на рівні держави.

(більше…)

Надзвичайно важливим та необхідним на сьогоднішній день є поглиблення взаємодії органів місцевого самоврядування та пересічних мешканців об’єднаних територіальних громад. На щастя, важливість трансформації свідомості населення від споживачів суспільних благ до активних громадян як ніхто розуміють експерти «Регіонального хабу громадянської активності ГО «Нова Енергія», а тому активно працюють в цьому напрямку!

(більше…)

Процеси децентралізації в Україні – це одна з найактуальніших й найбільш обговорюваних тем  протягом останніх трьох років. Передача обов’язків, повноважень і ресурсів до ОМС та місцевої влади вже приносить свої позитивні результати. Але не менш важливою умовою успішного впровадження реформи децентралізації є ініціативність кожного пересічного мешканця громади.

(більше…)