Категорія: Звернення

Хороша проєктна ідея може вирішувати реальну проблему громади — і водночас бути слабкою заявкою на фінансування.

Одна з причин — заявник добре пояснює, що хоче зробити, але не показує, як запропоноване рішення пов’язане з пріоритетами розвитку області.

Для ініціатив Сумщини одним із таких орієнтирів є Програма кластерного розвитку Сумської області на 2025–2027 роки. Вона визначає напрями, інструменти та очікувані результати розвитку регіональної економіки, зокрема через співпрацю бізнесу, влади, науки, освіти та громадянського суспільства.

Але як перевірити, чи справді ваша проєктна ідея працює в цій логіці?

Почніть із проблеми, а не з того, що хочете купити

Одна з найпоширеніших слабкостей проєктних заявок — вони починаються з рішення.

Потрібно придбати обладнання.

Потрібно створити простір.

Потрібно провести навчання.

Але стратегічні документи побудовані інакше: спочатку вони визначають проблему, яку необхідно змінити.

У Програмі кластерного розвитку Сумщини серед таких проблем названо порушення логістичних ланцюгів, дефіцит кадрового потенціалу, низьку кооперацію в агросекторі, недостатню інституційну спроможність кластерних ініціатив, слабку інтеграцію науки і бізнесу та обмежену обізнаність органів місцевого самоврядування щодо кластерного розвитку.

Тому до написання заявки корисно зробити одну просту вправу.

Напишіть проблему своєї громади одним реченням — без назви майбутнього проєкту і без опису обладнання чи заходів.

Наприклад:

У Андріяшівській громаді бракує системних форматів залучення молоді до екологічного відновлення, планування розвитку та практичних природоохоронних дій.

Після цього знайдіть у Програмі проблему, з якою це пов’язано.

У цьому випадку — дефіцит кадрового потенціалу та недостатня взаємодія різних учасників навколо спільних проєктів розвитку.

Ось тут і виникає реальна стратегічна відповідність.

Не тому, що в обох текстах зустрічається слово «розвиток». А тому, що локальна проблема є частиною ширшої регіональної проблеми.

Наступне питання: який механізм зміни пропонує Програма?

Це частина стратегічного документа, яку заявники часто пропускають.

Важливо не тільки знайти «свою» проблему. Треба подивитися, як область пропонує її вирішувати.

Програма визначає три основні напрями:

• інституційне становлення та організаційний розвиток кластерів;
• стимулювання кооперації та інноваційних проєктів;
• розвиток партнерства та мережевої взаємодії.
  А далі документ переходить до конкретних інструментів.

Наприклад, серед конкретних інструментів Програми — консультативна допомога щодо підготовки грантових проєктів, розвиток та підтримка малого підприємництва, а також коопераційна програма «Зроблено в Сумах».

Передбачено також розвиток партнерств між владою, наукою та бізнесом і стимулювання кооперації та інноваційних проєктів.

Тому друге питання до заявки:

Чи наш спосіб вирішення проблеми підсилює один із механізмів, які область уже визначила пріоритетними?

Це набагато сильніший аргумент, ніж просто згадка назви Програми.

Перевірте, чи не вирішує проєкт проблему лише одного заявника

Кластерний розвиток за своєю логікою передбачає кооперацію.

Тому важливо дивитися не лише на те, що отримає організація, яка подає заявку, а й на те, що зміниться навколо неї.

У Програмі йдеться про посилення спроможності місцевого бізнесу до кооперації, створення нових ланцюгів взаємодії, підтримку міжсекторальних та міжрегіональних ініціатив, а також розширення економічних можливостей для малого і середнього бізнесу, жінок, молоді, внутрішньо переміщених людей і ветеранів.

Тому варто поставити собі незручне, але корисне запитання:

Якщо наш проєкт реалізують, хто ще, крім нас, отримає можливість розвиватися?

Наприклад:

не просто «створити жіночий простір», а поєднати в ньому психосоціальну й правову підтримку з розвитком цифрових, професійних, підприємницьких і лідерських компетентностей та підготовкою власних ініціатив;

не просто «провести заходи для молоді», а сформувати молодіжну екологічну команду, яка дослідить виклики громади, апробує природоорієнтовані рішення та підготує 3–5 проєктних концепцій;

не просто «облаштувати простір для дозвілля», а створити мобільний формат для кінопоказів, фасилітованих обговорень і презентації локальних ініціатив, який працюватиме також у віддалених населених пунктах.

Цей принцип закладений і в показниках самої Програми: вона рахує не лише створені об’єкти, а й реалізовані спільні проєкти, створені робочі місця, залучені інвестиції та гранти.

Відділіть результат від закупівлі

Ще одна проста перевірка якості заявки.

Якщо результат вашого проєкту можна сформулювати словами «придбано», «відремонтовано», «створено», «проведено», варто поставити наступне питання:

І що це змінило?

У Програмі кластерного розвитку цей перехід добре видно.

Наприклад, мобільний комплект обладнання для «Відкритого екрану громади» потрібен не заради самого комплекту. Очікуваний результат — регулярний і безпечний формат взаємодії, посилення громадської активності та партнерства між жителями, ОМС, освітою, культурою й місцевими підприємцями.

Молодіжний екопростір потрібен не заради самого простору. Серед очікуваних результатів — сформована молодіжна екологічна команда, практичні компетентності у сфері зеленого переходу та 3–5 підготовлених екологічних проєктних концепцій.

Тому в заявці має бути зрозумілий ланцюжок:

ресурс → дія → нова можливість → зміна для людей або економіки громади.

Наприклад:

Мобільне обладнання → відкриті кінопокази й фасилітовані обговорення → жителі різних населених пунктів отримують доступ до спільних подій → посилюються згуртованість, діалог і участь у житті громади.

Саме остання частина цього речення і є сенсом проєкту.

Спробуйте «тест одного абзацу»

Перед поданням заявки спробуйте пояснити її відповідність Програмі одним абзацом.

У ньому мають бути чотири елементи:

1. Проблема. Що сьогодні не працює?
2. Зв’язок із Програмою. Яку визначену нею проблему або напрям це стосується?
3. Рішення. Що саме змінить проєкт?
4. Результат. Хто отримає користь і як її можна буде виміряти?

Наприклад:

У Андріяшівській громаді бракує системних форматів залучення молоді до екологічного відновлення, планування розвитку та практичних природоохоронних дій. Ця проблема пов’язана з визначеними Програмою кластерного розвитку Сумської області завданнями щодо підготовки грантових проєктів і розвитку партнерства та мережевої взаємодії. Проєкт передбачає формування молодіжної екологічної команди, дослідження екологічних викликів, апробацію природоорієнтованих рішень і проєктну лабораторію. Очікується, що буде підготовлено 3–5 екологічних проєктних концепцій, а молодь, ОМС, освіта, громадські організації, експерти й місцевий бізнес отримають практичний формат спільної роботи.

Якщо такий абзац неможливо написати без загальних формулювань — зв’язок зі стратегічним документом, імовірно, ще потрібно доопрацювати.

І ще одна важлива перевірка — показники

Програма кластерного розвитку має систему конкретних показників: кількість реалізованих спільних проєктів, створених робочих місць, обсяг залучених інвестицій та грантів, кількість заявок на програми ЄС.

Це хороший орієнтир і для локальної ініціативи.

Не обов’язково копіювати показники Програми. Але заявник повинен уміти відповісти:

Яке число через рік покаже нам, що цей проєкт справді спрацював?

Не «підвищили активність молоді».

А, наприклад:

не менше 150 жителів пройшли опитування щодо екологічних викликів;

сформовано молодіжну екологічну робочу групу орієнтовно з 30 осіб;

підготовлено 3–5 екологічних проєктних концепцій;

проведено два круглі столи та фінальний громадський форум.

Чим конкретніше сформульована очікувана зміна, тим легше оцінити реалістичність самої проєктної ідеї.

Що має насторожити перед поданням заявки

Є кілька ознак, що відповідність стратегічному документу поки існує лише на папері.

• Якщо назва Програми вперше з’являється в останньому абзаці заявки.
• Якщо відповідність пояснюється лише словами «сталий розвиток», «інновації», «смартспеціалізація» або «кластер».
• Якщо проєкт створює ресурс лише для одного заявника, але не пояснює ширшої користі.
• Якщо результатом названо закупівлю обладнання чи проведення заходу.
• Якщо неможливо назвати хоча б один показник, за яким через рік можна буде перевірити зміну.
• Це не означає, що сама ідея погана. Але означає, що її логіку варто допрацювати.

Для громад, які сьогодні планують відновлення, це особливо важливо. Відновлення — це не лише реагування на нагальні потреби чи пошук окремих грантових можливостей. Це здатність громади розуміти, які рішення дадуть довгостроковий результат, як вони пов’язані з розвитком регіону і де шукати ресурси для їх реалізації.

Тому разом із громадами Сумщини ми працюємо над тим, щоб їхні ідеї ставали не просто заявками на черговий конкурс, а реалістичними проєктами відновлення і розвитку, які мають чітку логіку, відповідають регіональним пріоритетам і можуть приносити конкретну користь людям та місцевій економіці.

Проєкт «Хвиля ініціатив для стійкості та відновлення Сумщини» реалізується у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

30 березня 2026 року відбулася стратегічна сесія, головною темою якої став перехід Порталу ІПВГ від етапу грантового доопрацювання до моделі сталого державного функціонування. Ця подія підсумувала три роки трансформації системи (2023–2025) та визначила, вектори подальшоо розаиткуі.

Портал ІПВГ – це електронна система подання та аналізу звітності видобувних компаній України в рамках міжнародного стандарту ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей). З 2023 року в рамках грантового проєкту EITI4RESETUA (ГО «НОВА Енергія», грантова угода №81297570 у рамках проєкту GovTech GIZ) Портал пройшов шлях від функціонального, але відносно обмеженого інструменту подання звітності компаніями до комплексної цифрової екосистеми відкритих даних. 

Виконавчий директор ГО “НОВА Енергія” Віталій Филенко представив результати трирічного циклу розвитку системи. Динаміка цієї трансформації, зафіксована у п’яти проміжних звітах проєкту, відображає перехід Порталу від базового збору даних до моделі інтелектуального представлення інформації для використання у прийнятті рішень щодо управління видобувним сектором. 

1. Фаза стабілізації та верифікації (2023): Побудова довіри до даних

Перший звітний рік охопив червень–грудень 2023 року і відбувався в умовах активних бойових дій. Попри це команда зосередилась на системних покращеннях, що мали відкласти вплив на якість даних у майбутньому.

Ключовим досягненням стало вдосконалення форм звітності. Форму Ф_1.6 «Кінцеві бенефіціарні власники» розширено новими полями: тепер компанії зобов’язані розкривати зв’язки КБВ з політично значущими особами та характер бенефіціарного контролю. Паралельно впроваджено спливаючий інформаційний попап у Ф_1, що нагадує компаніям перевіряти дані в обліковій картці.

Другим принциповим кроком стало впровадження системи ієрархій «мати-дочка». До 2023 року материнські компанії вручну переносили дані дочірніх при заповненні консолідованих звітів, що породжувало дублікати в реєстрі спецдозволів. Новий функціонал автоматично збирає дані дочірніх компаній і формує чернетку консолідованого звіту безпосередньо в кабінеті материнської компанії.

На публічній частині Порталу з’явилися чотири нових дашборди: «Економічні та соціальні ефекти», «Підприємства та організації», «Управління видобувним сектором», «Суттєві компанії». Всі вони отримали оновлені дані за 2022 рік. Водночас до 17 держав-органів надійшли пропозиції щодо розширення переліку відкритих наборів даних, а форма зворотного зв’язку на сайті за перший місяць роботи зібрала 17 звернень від компаній.

У частині навчання: 55 учасників взяли участь в онлайн-тренінгу з особливостей подання звітів під час воєнного стану; у Львові пройшов дводенний ToT (тренінг для тренерів); проведено зустріч з Львівською ОВА щодо планування виконання вимог Стандарту ІПВГ на регіональному рівні.

2. Фаза масштабування та технічна зрілість (2024)

У 2024 році (два звітних цикли: грудень 2023- червень 2024 та червень – грудень 2024) Портал перейшов від базового функціоналу до повноцінної адміністративної платформи.

З боку форм звітності: 12 нових форм держорганів (ІДФ-звіти) про платежі, отримані від видобувних компаній, підключено до автоматичного імпорту з .xlsx. Оновлено форми Ф_1/КФ_1 «Загальні дані» – з’явились поля КВЕД та NACE, підрозділ «Перелік відокремлених підрозділів». Форму Ф_1.6 розширено відповідно до Закону про держреєстрацію юросіб.

Принциповим технічним нововведенням стала система статусів звітів: «не подано» / «подано частково» / «подано» / «погоджено/прийнято» з кольоровими лейблами. Автоматизовано зміну статусів через тригери. Це суттєво спростило моніторинг і дозволило адміністраторам бачити повноту звітування в режимі реального часу.

Опубліковано онлайн-інструмент «Калькулятор ренти» на публічній частині Порталу, оновлено Cвітову карту (World Map) – додано показники «Внесок у ВВП» та «Податкові надходження», поліпшено алгоритм пошуку даних. Проведено рефакторинг коду Порталу: пагінація розділів у кабінетах, маскування РНОКПП ФОП на публічній частині (персональні дані).

Кабінет Незалежного адміністратора розширено: функціонал для роботи з суттєвими галузями, мануальне переведення звітів у статуси «Прийнято»/«Погоджено», нові фільтри, автозаповнення галузі за попередні роки. Кабінет видобувних компаній оновлено: інформування про відсутні звіти, вивантаження підписаних форм у .xlsx.

Окремою подією 2024 року стала номінація Порталу ІПВГ на премію World Summit Award 2024, що підтвердило міжнародне визнання проєкту. Також підготовлено документальне погодження для міграції Порталу на хмарний хостинг на 2025–2026 роки.

3. Фаза трансформація в цифрову екосистему (2025)

2025 рік (також два цикли: грудень 2024 – червень 2025 та червень – грудень 2025) ознаменувався якісним стрибком – Портал перетворився з адміністративного інструменту на відкриту аналітичну екосистему.

Найбільшим за обсягом блоком стало оновлення форм відповідно до Постанови КМУ №388 від 8 квітня 2025 року: змінено 38 існуючих форм та розроблено 24 нові, у тому числі форми щодо оператора транспортної системи, платежів у натуральній формі, кредитів під держгарантії та непогашених кредитів підприємств держсектору. Довідники галузей розширено: додано бурштин, торф, підземні та поверхневі води, ропу промислову, кобальтові руди — що відобразило розширення охоплення мінерально-сировинного сектору.

Технологічним проривом стало впровадження MVP ШІ-асистента для публічної частини Порталу. У другому піврічі 2025 року для нього створено базу знань і здійснено адаптацію мовної моделі до типових запитів користувачів. Паралельно на головній сторінці Порталу запущено блок «НОВИНИ» з автоматичним скрапером новин з Міненерго, Держгеонадра, ІПВГ Україна та міжнародного секретаріату ІПВГ.

Критичним інфраструктурним рішенням першого піврічя 2025 року стала міграція Порталу з Microsoft Azure до українського дата-центру «Парковий» – після завершення пільгового хмарного хостингу. Це забезпечило безперервність роботи платформи.

Портал отримав повну двомовність (українська та англійська версії публічної частини). Створено принципово нові розділи: «Систематичне розкриття», «Потоки даних та відповідність Стандарту ІПВГ», «Закупівлі державних компаній» з інтегрованими дашбордами Prozorro щодо закупівель у вуглеводнях, вугіллі та рудах. Інтегровано бюджетні віджети OpenBudget для громад.

Оновлено контент Порталу відповідно до Національного звіту ІПВГ за 2023 рік, розпочато комунікацію з Мін’юстом щодо обміну даними з Єдиним держреєстром юросіб. Підготовлено аналітичну довідку щодо умов введення Порталу в промислову експлуатацію.

У частині залучення: тренінг 30 липня 2025 року зібрав 97 учасників (70,1% – жінки); встановлено міжнародні партнерства з Австралією та Філіппінами; команда представляла Портал ІПВГ на регіональному семінарі в Джакарті та на 64-му засіданні Міжнародного правління ІПВГ у Єревані.

За три роки Портал ІПВГ пройшов три чіткі фази розвитку: від інструменту збору звітності (2023) до зрілої адміністративної платформи (2024) і нарешті до відкритої екосистеми аналітичних даних (2025). Кількість нових форм зросла від 38 у 2023-му до 62 у 2025-му, охоплення навчань  з 55 до понад 267 учасників. Від локальних удосконалень форм проєкт перейшов до системної інтеграції з Prozorro, OpenBudget та першого в Україні ШІ-асистента на державному порталі у сфері надрокористування.

Серед незавершених пріоритетів, які залишаються актуальними на початок 2026 року: автоматизація формування Summary Data, а також розвиток аналітики щодо критичних мінералів у контексті стратегічного партнерства України та США у сфері критичної сировини (угода підписана у травні 2025 року).

Станом на березень 2026 року Портал ІПВГ подолав фазу технічного становлення. Завдяки системній роботі Міненерго та ГО «НОВА Енергія», держава отримала не просто базу даних, а дієвий протокол довіри у видобувній галузі. Тепер головний виклик – забезпечити безперебійне функціонування цієї системи в межах нових державних зобов’язань.

Матеріал підготовлено ГО “НОВА Енергія” в рамках реалізації проєкту “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні (EITI4RESETUA)”, що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки Уряду Німеччини.

АНОНС МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ

«Статут територіальної громади:

від формальності до дієвого механізму участі»

Гібридний формат (офлайн + онлайн)  |  Дата та час: 19 березня 14:30

ГО «НОВА Енергія» запрошує представників територіальних громад Полтавської та Сумської областей долучитися 19 березня з 14:30 по 16:30 до міжрегіонального круглого столу «Статут територіальної громади: від формальності до дієвого механізму участі».

У 2025 році набув чинності Закон про народовладдя, який зобов’язав усі громади затвердити статути до 1 січня 2027 року та деталізував процедури місцевої демократії. Це означає, що найближчим часом ще сотні громад здійснюватимуть розробку або оновлення своїх статутів. Більшість за основу використовуватиме типовий зразок від Міністерства розвитку громад та територій. Але типовий статут — це відправна точка, а не готове рішення. Без свідомої адаптації він ризикує залишитися черговим формальним документом, який не відображає ні специфіки громади, ні реальних потреб її жителів.

Окремий акцент буде зроблено на особливостях для громад, де ведеться видобування корисних копалин. Видобувна діяльність — це додаткові ресурси, підвищені екологічні та соціальні ризики, і потреба у реальних механізмах впливу громади на рішення щодо використання надр. Статут має враховувати специфіку видобувної діяльності, визначати механізми участі громади у прийнятті відповідних рішень та закріплювати принципи ресурсної справедливості. У рамках поточного проєкту ГО «НОВА Енергія» напрацювала такі підходи спільно з Чупахівською та Липоводолинською громадами Сумської області. Метою круглого столу є передача цього досвіду громадам зі схожою специфікою та спільне напрацювання практичних рішень.

До участі запрошуються сільські, селищні та міські голови, депутати місцевих рад, секретарі рад і керівники виконавчих органів громад Полтавської та Сумської областей, де здійснюється видобування корисних копалин. Також запрошуються представники місцевих громадських організацій.

У рамках круглого столу будуть розглянуті такі питання:

• Типовий статут громади: нові законодавчі вимоги, обов’язкові норми та відмінності від попередніх зразків
• Адаптація статуту до специфіки видобувної громади: принципи ресурсної справедливості та механізми їх закріплення
• Символіка територіальної громади: особливості затвердження та відображення у статуті
• Інструменти місцевої демократії: умови застосування, наявні бар’єри та реалістичні параметри участі
• Комунікація з мешканцями: підходи до партисипативної розробки статуту
• Процедура прийняття статуту: порядок дій в умовах оновленого законодавства
• Практичні рекомендації: алгоритм підготовки, затвердження та впровадження статуту громади

Захід буде проведений у гібридному форматі (офлайн у Полтавській області та онлайн). 

Участь у заході є безкоштовною. 

Для реєстрації просимо заповнити до 08.03.2026 року форму за посиланням: https://forms.gle/LEhfRFmWgEhBMEtH9. Відбір офлайн-учасників здійснюється на основі поданих до заявок з урахуванням потреби громади в оновленні статуту, мотивації до впровадження інструментів місцевої демократії та регіонального представництва.

Зареєстровані учасники отримають підтвердження з деталями щодо місця проведення або посиланням для онлайн-підключення.

За додатковою інформацією можете звертатися на електронну пошту: energiya.nova@gmail.com  

Захід організовує ГО “НОВА Енергія” в рамках проєкту «Інституційна основа місцевої демократії Чупахівської та Липоводолинської громад Сумської області», який реалізується ГО “НОВА Енергія” за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Зміст матеріалів представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Новини знову нагадують, що ворог не покидає наміри знищити цивільну енергетичну інфраструктуру України. Атаки на електростанції, системи розподілу — це тактика не лише знеструмлення домівок чи психологічного тиску, а й завдання значних збитків економіці. І темп, з яким ворожа армія знищує енергетичну інфраструктуру, значно перевищує темп її відновлення.

У таких умовах природним виглядає бажання почекати на рішення «згори»: мовляв, держава знає, що робить, і має план. Та чи справді уряд може впоратись із цією кризою самотужки? Зважаючи на масштаби викликів — навряд.

Відновлення й децентралізація енергетики — процеси, які не можуть бути виключно урядовими. Вони потребують участі громад, бізнесу, міжнародних партнерів, експертного середовища. Але для того, щоб діяти разом — потрібно бачити вектор орієнтири, політику.

І саме цього сьогодні бракує найбільше.

Публічна енергетична політика, яка визначала б цілі, інструменти, очікувані результати, наразі відсутня в публічному доступі. У фокусі залишається короткострокове реагування. А ось довгостроковий план, що охоплює енергетичний перехід, потреби громад, локальні ресурси та шляхи їх розвитку, або закритий, або взагалі не існує.

Ось тут виникає очевидне питання: як ми, як суспільство, можемо долучатися до відновлення — якщо не маємо доступу до стратегічних планів?

13 червня представники ГО “НОВА Енергія” взяли участь в обговоренні пропозицій до нового Плану дій Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”. Ми говорили саме про потребу зробити політику енергетичного переходу публічною, зрозумілою й спільно створеною. Бо лише тоді вона зможе стати не урядовим документом, а спільною програмою дій.

Серед пропозицій від ГО “НОВА Енергія”:

• проведення аудиту закритих енергетичних даних та зняття грифа «ДСК» з ключових критичних копалин для енергетичного переходу;
• забезпечення публічності політики енергетичного переходу та її обговорення із залученням громадськості та профільних експертів;
• визначення переліку та порядку обліку даних необхідних для планування енергетичного переходу на рівні громад і державних підприємств;
• створення механізмів підзвітності фіскальної політики у сфері енергетичного переходу; 
• адаптація національного законодавства до вимог Стандарту ІПВГ 2023 щодо участі держави та відкритості політик переходу.

“ Стандарт ІПВГ 2023 зобов’язує державні видобувні підприємства розкривати політики у сфері енергетичного переходу. Але в українському контексті виникає парадокс: підприємства мають демонструвати узгодженість із державним курсом, якого фактично немає в публічному доступі. Це створює не лише виклики для звітності, а й гальмує координацію з громадами, міжнародними партнерами та бізнесом. Особливо це критично в умовах війни, коли ми говоримо про управління критичною сировиною та децентралізацію енергетичної системи”, — зауважив голова ради ГО “НОВА Енергія” Віталій Филенко.

Якщо політика енергетичного переходу й надалі залишатиметься непублічною, ми ризикуємо втратити час, підтримку і можливості. Громади не зможуть діяти на випередження, бізнес — планувати інвестиції, партнери — бачити, куди спрямовувати допомогу.

Без публічного бачення кожен змушений вигадувати своє. Однак в кризі хаотичні рішення рідко ведуть до сталого результату.

Можливо, саме зараз, у період постійних загроз і викликів, є шанс не просто відновлювати систему, а переосмислити її. І почати це варто з простого, але надважливого кроку – зробити державну політику енергетичного переходу відкритою для всіх, хто хоче діяти.

Захід організовано Департаментом інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України за підтримки Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”.

Додатково. Розвиток Порталу ІПВГ Міністерства енергетики України та залучення регіональних стейкхолдерів відбувається за фінансової підтримки проєкту “Ефективне державне управління завдяки GovTech та прозорості”, який реалізує федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини, через ініціативу “ГО “НОВА Енергія” “Підтримка впровадження Порталу ІПВГ для забезпечення прозорості відновлення видобувного сектору та енергетичного переходу в Україні” (EITI4RESETUA).

Метою проєкту є створення безпечного та функціонального простору для підтримки вразливих категорій населення Краснопільської громади Сумської області шляхом організації соціально-ресурсної кімнати в укритті одного із закладів Самотоївського округу. Проєкт спрямований на згуртування громади, надання психологічної, педагогічної та соціальної підтримки, а також створення умов для реалізації власних ініціатив мешканців громади.

Бенефіціарами проєкту є вразливі категорії населення громади, серед яких внутрішньо переміщені особи, діти з особливими освітніми потребами, багатодітні сім’ї та особи з інвалідністю. Вони зможуть отримати допомогу в різних форматах: участь у корекційно-розвиткових заняттях, консультаціях щодо подолання стресу та психологічної підтримки, а також можливість долучитися до соціальних ініціатив.

Окремо слід виділити роль медичних послуг: соціально-ресурсна кімната також стане безпечним місцем для прийняття пацієнтів під час повітряних тривог, оскільки Самотоївська амбулаторія не має власного укриття.

Також, важливим компонентом проєкту є застосування чат-боту “СВОЇ”, який буде адаптований для надання інформації про доступні послуги та підтримку в межах соціально-ресурсної кімнати. Чат-бот забезпечить швидкий доступ до необхідної інформації, дозволяючи користувачам отримувати актуальні дані про доступні послуги, розклад заходів та інші важливі оновлення. Це також допоможе поширенню інформації про наявність кімнати серед мешканців громади.

Проєкт передбачає такі ключові напрями роботи:

• Створення безпечного простору для проведення корекційно-розвиткових занять, надання психологічної та соціальної підтримки.
• Надання консультацій та організація заходів для підвищення стресостійкості мешканців громади.
• Підвищення безпеки пацієнтів Самотоївської амбулаторії під час тривог.

Важливим аспектом проєкту є співпраця з Краснопільською селищною радою та іншими партнерами, що забезпечить довгострокову підтримку та стійкість ініціативи. У рамках проєкту також проводяться ремонтні роботи в укритті, встановлення обладнання та створення умов для повноцінного функціонування кімнати.

Термін реалізації проєкту: 1 серпня 2024 – 31 жовтня 2024 року.

Проєкт реалізується за підтримки БФ «ПРАВО НА ЗАХИСТ» у рамках програми «Гуманітарна просвітницька діяльність для захисту та посилення в районах повернення та сільських районах поблизу лінії фронту в Україні», що впроваджується за фінансуванням Українського гуманітарного фонду (UHF).

The goal of the project is to create a safe and functional space to support vulnerable populations in the Krasnopil community of Sumy Oblast by establishing a social-resource room in the shelter of a facility in the Samotoyivka district. The project aims to bring the community together, provide psychological, pedagogical, and social support, and create opportunities for residents to implement their own initiatives.

The project’s beneficiaries include vulnerable populations within the community, such as internally displaced persons, children with special educational needs, large families, and individuals with disabilities. They will have access to various forms of assistance, including participation in corrective-developmental activities, stress management consultations, and psychological support, as well as opportunities to engage in social initiatives.

Additionally, the social-resource room will serve as a safe space for receiving patients during air raids, as the Samotoyivka clinic lacks its own shelter.

An important component of the project is the implementation of the “SVOЇ” chatbot, which will be adapted to provide information about available services and support within the social-resource room. The chatbot will ensure quick access to necessary information, allowing users to receive up-to-date data on available services, event schedules, and other important updates. It will also aid in spreading information about the room’s availability among the community members.

Project’s Key Areas:

• Creating a safe space for conducting corrective-developmental activities, providing psychological and social support.
• Offering consultations and organizing events to enhance community members’ stress resilience.
• Improving the safety of patients at the Samotoyivka clinic during emergencies.

The project involves collaboration with the Krasnopil Settlement Council and other partners, ensuring long-term support and sustainability. The project will also include renovation work in the shelter, equipment installation, and creating conditions for the room’s full functionality.

Timeline: August 1, 2024 – October 31, 2024.

The project is implemented with the support of the “RIGHT TO PROTECTION” Charitable Foundation under the program “Humanitarian Educational Activities for Protection and Strengthening in Return Areas and Rural Areas Near the Front Line in Ukraine,” funded by the Ukrainian Humanitarian Fund (UHF).

Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Метою проєкту є зниження корупційних ризиків при передачі земель від Держгеокадастру до розпорядження ОТГ, покращити обізнаність голів ОТГ щодо їх прав та обов’язків при проведенні цієї процедури.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду«Відродження».

Метою проекту є створення умов для активної участі жителів Краснопільської громади Сумської області у процесах прозорої та підзвітної  відбудови з урахуванням принципів сталого розвитку та співвідповідальності шляхом напрацювання та впровадження механізмів практичного залучення до прийняття рішень.

Прямими бенефіціарами проекту є активні мешканці та мешканки територіальної громади, що готові не лише критикувати ОМС, але й долучатися до конструктивного творення векторів розвитку громади.  Іншою групою прямих бенефіціарів є  представники влади та до 70 осіб місцевих учасників,  які виявили бажання підвищити навички та знання щодо можливостей підготовки майбутніх проєктів для подальшого їх подання в електронну систему відновлення; вивчення відповідної нормативно-правової бази, вимог та технічних аспектів оцінки запропонованих рішень документів місцевого розвитку; працювати в робочих групах; бути учасниками тренінгу та воркшопів; працювати у фокус-групах;  використовувати цифрові рішення та застосовувати калькулятор відновлення. Бенефіціарами є також  40% населення, що зможуть скористатися чат-ботом громади.

Проект передбачає забезпечення реальної участі жителів Краснопільської громади у процесі прийняття актуальних рішень для  сталого відновлення й розвитку громади. Проектом забезпечено методологічну, практичну, консультаційну і технічну підтримку громади, сформовані робочі групи з моніторингу та “зеленого” відновлення, використані цифрові інструменти (чат-бот громади, Калькулятор відновлення) комунікації з активістами та активістками громади, а також з потенційними донорами. Очікувана  діяльність в рамках проекту передбачає наступне:

– Спільна методологічна та практична підтримка розробки плану відновлення із урахуванням принципу «відбудови на краще», модернізації та забезпеченням залученості і співвідповідальності жителів громади;

– Напрацювання та впровадження механізмів практичного залучення, співвідповідальності жителів громади до процесів відбудови та забезпечення врахування їх голосу (Калькулятор відновлення, чат-бот громади, робоча група з відновлення);

– Допомога громаді у підготовці майбутніх проєктів для подальшого їх подання в електронну систему відновлення, роз’яснення відповідної нормативно-правової бази, вимог та технічних аспектів;

– Допомога громадам у забезпеченні прозорості та підзвітності процесу відбудови на місцях, роз’яснення відповідних наявних механізмів та інструментів моніторингу тощо.

Термін реалізації проєкту: 01.11.2023 – 30.09.2024

The project is implemented with the support of the International Renaissance Foundation. The material reflects the position of the authors and does not necessarily coincide with the position of the International Renaissance Foundation.

The aim of the project is to create conditions for the active participation of residents of the Krasnopil community in Sumy Oblast in the processes of transparent and accountable reconstruction, taking into account the principles of sustainable development and co-responsibility by developing and implementing mechanisms for practical involvement in decision-making.

The direct beneficiaries of the project are active residents of the territorial community who are ready not only to criticise the local authorities, but also to engage in constructive creation of community development vectors.  Another group of direct beneficiaries are representatives of the authorities and up to 70 local participants who have expressed a desire to improve their skills and knowledge on how to prepare future projects for further submission to the electronic recovery system; study the relevant legal framework, requirements and technical aspects of assessing proposed solutions for local development documents; work in working groups; participate in training and workshops; work in focus groups; use digital solutions and apply the recovery calculator. Beneficiaries will also include 40% of the population who will be able to use the community chatbot.

The project aims to ensure the real participation of the residents of the Krasnopilska community in the process of making relevant decisions for sustainable recovery and development of the community. The project provided methodological, practical, advisory and technical support to the community, formed working groups for monitoring and green recovery, and used digital tools (community chatbot, Recovery Calculator) to communicate with community activists and potential donors. The expected activities under the project include the following:

– Joint methodological and practical support for the development of a recovery plan based on the principle of “rebuilding for the better”, modernisation and ensuring the involvement and ownership of community residents;

– Developing and implementing mechanisms for practical involvement and co-responsibility of community residents in the recovery process and ensuring that their voices are heard (Recovery Calculator, community chatbot, recovery working group);

– Assisting the community in preparing future projects for further submission to the electronic recovery system, explaining the relevant legal framework, requirements and technical aspects;

– Assisting communities in ensuring transparency and accountability of the recovery process on the ground, explaining the relevant existing monitoring mechanisms and tools, etc.

Timeline: 01.11.2023 – 30.09.2024

Основним завданням проекту є проведення дослідження проблем і практичних шляхів покращення захисту прав та інтеграційних процесів студентів-ВПО та створення пілотних Регіональних Програм. Проект здійснюється за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Загалом, відповідно до затвердженого проектного графіку, було проведено:

 В рамках проекту було проведено 21 захід:

-Вісім фокус-груп (в кожному регіоні, де реалізується проект);

-4 регіональних семінару з загальною кількістю учасників – 61 людина;

-4 одноденні тренінги (в кожному регіоні) – 59 учасників; 4-х круглих стола (в кожному регіоні) – 66 учасників;

-кемпінговий табір «Студенти без кордонів» – 48 учасників, з них 37 осіб – представники молодіжних і студентських організацій (третина – студенти-ВПО).

Загальна кількість учасників заходів – 332 людини.

В рамках проекту було підготовлене друковане видання «Аналітичний звіт. «Молодіжна політика. Чи існує вона в регіонах?», об’єм – 100 сторінок.

Термін реалізації проекту: 17.07.2017 – 16.11.2017

Мета проекту: поширення обізнаності широких верств населення щодо концепції «прозорості бюджетних процесів»; формування свідомого мислення та розуміння соціального значення, відповідальності та активної участі громадян у процедурах формування та розподілу бюджетних коштів, моніторингу та громадського контролю бюджетних процесів на місцях.

Завдання проекту:

• Інформування та популяризація концепції «прозорості бюджетних процесів» серед широкого кола громадськості.
• Активізація та залучення громадян до участі у процесах моніторингу публічних фінансів та формування державного та місцевих бюджетів.
• Підвищення бюджетної грамотності громадян.

(більше…)